Фотографія-посвідчення Вернадського В. І., завірена Управлінням начальника Полтавської міської міліції від 15 квітня 1918 р.

1918 р., м. Полтава.

14 Х 18 см.

ІР НБУВ, ф. I, № 27084

Відомості про публікації:
Сытник К.М. В.И. Вернадский: жизнь и деятельность на Украине. – К.: Наук. думка, 1984 / К. М. Сытник , Е. М. Апанович, С. М. Стойко. – К.: Наук. думка, 1984. – 382 c.
   Фотографія

Бюст академіка В. І. Вернадського на станції метро "Проспект Вернадського" / скульптор З. М. Вілленський. – Москва, 1953.

Метро «Проспект Вернадського» - станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, відкрита в 1963 році. Назва - "Проспект Вернадського" - вона, як і муніципальний район, в якому територіально розташована, отримала за однойменним проспекту, який, у свою чергу, названий на честь відомого вченого В. І. Вернадського. Розташована на території району Проспект Вернадського Західного адміністративного округу міста Москви. Метро "Проспект Вернадського" - колонна трьохпролітна станція, закладена на глибині 8 метрів. Побудована за типовим проектом, і розташована безпосередньо під проспектом Вернадського. Тут зведено два ряди по 40 квадратних колон, облицьованих білим уральським мармуром з жовтуватим відливом. Станція має два наземних вестибюля: північний і південний. У північному встановлений мармуровий бюст В. І. Вернадського.

Міжнародний геохімічний конгрес. Російська Федерація : портрет одного із фундаторів геохімії академіка Володимира Івановича Вернадського, 1971.

Пам`ятник В. І. Вернадському / художник А. Скобліков, архітектор А. Ігнащенко. – Київ, 1981.

Пам`ятник Вернадському був встановлений в 1981 р. на честь 120-річчя великого вченого, гуманіста, першого президента НАН України. Пам'ятник виконаний народним художником України А. Скобліковим, архітектор - А. Ігнащенко.

В. І. Вернадський.

1905 р.

АРАН, ф. 518, оп. 2, спр. 112, арк. 6

Бюст В. І. Вернадського : скульптурна композиція "Вісники космічної еволюції" / А. Леонов; Міжнародний центр Реріхів. – Москва, [2008].

Зал Живої Етики є серцем музейної експозиції. Яскравими фарбами світяться в темно-синьому просторі зали далекі галактики і сузір'я ... Незгасима вогонь палає у високо піднятій руці жінки, що стоїть на вершині гори ... Сяють в глибині темних рам картини Н. К. Рериха ... У скульптурній композиції «Вісники Космічної еволюції» представлені Ті , хто століття за століттям приносив знання на планету Земля, визначаючи шлях людства до вершин Духа.

Тим, хто приносить знання на планету Земля, присвячена центральна скульптурна композиція «Вісники Космічної еволюції». Кецалькоатль і Гермес, Ехнатон і Король Артур, Христос і Будда, Платон, Конфуцій, Якоб Беме і Леонардо, Жанна д'Арк і Ейнштейн, Блаватська, Вернадський і Ціолковський і багато інших ... Вони творили і творять духовну історію планети, і саме ця історія - історія духовної культури - на думку Реріхів, є основою космічної еволюції людства.

Установи:

Міжнародний центр Реріхів (Москва)

Бюст академіка В. І. Вернадського в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. – Київ, 1989.

У центральному вестибюлі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського встановлений бюст організатора і першого президента Української академії наук, фундатора бібліотеки В. І. Вернадського (скульптор Борис Степанович Довгань).

Установи:

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна академія наук України

Меморіальна дошка на честь перебування у м. Кременчук В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського / Н. Анісимов, А. Котляр. – Кременчук, 2001.

Дошка розташована за адресою вул. Карла Маркса, 10А.

У цьому будинку готелю "Вікторія" влітку 1890 року зупинялись дослідники грунтів Кременчуцького повіту В. В. Докучаєв, засновник наукового грунтознавства, та його учень В. І. Вернадський, автор природничо-історичної концепції розвитку.

Персоналії:

Докучаєв В. В.

Меморіальна дошка Вернадському В. І. на Санкт-Петербурзькому університеті : граніт, мідна виколотка / Виноградов А. А. – Санкт-Петербург, 1988.

Дошка розташована на головній будівлі Санкт-Петербурзького державного університету - Університетська набережна, 7.

Великий російський натураліст і мислитель Володимир Іванович Вернадський навчався і працював у Петербурзькому університеті в 1881-1897 роках.

Установи:

Санкт-Петербурзький державний університет

Пам'ятний знак академіку В. І. Вернадському в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області / В. І. Волкова. – Омельник (с.), 2004.

У липні 1890 року в козацькому селі Омельник Кременчуцького району в складі експедиції професора В. В. Докучаєва природознавець, мислитель, академік Володимир Іванович Вернадський вивчає геологію, археологію та ґрунти. Завдячуючи його праці, відкрито Омельницько Ламанське родовище залізистих кварцитів товщиною від 20 до 60 м, що містить близько 1 млрд. тон залізної руди.

У 2004 році в селі Омельник відкрито пам'ятний знак з меморіальною дошкою В. І. Вернадському. Біля пам'ятного знаку закладено парк, що отримав ім'я видатного вченого.

Золота медаль імені В. І. Вернадського за кращі роботи в галузі геохімії, біогеохімії та космохімії. Академія Наук СРСР. – М., 1963.

Присуджувалась за видатні наукові роботи в галузі наук про Землю.

Установи:

Академія Наук СРСР

Золота медаль імені В. І. Вернадського. Національна академія наук України. – Київ, 2003.

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

Медаль засновано в 2003 р. — у рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Першим лауреатом став президент НАН України Борис Патон.

Щорічно присуджується дві золоті медалі імені В. І. Вернадського: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. Медалі присуджуються 12 березня — до дня народження В. І. Вернадського.

Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу. Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.

Установи:

Національна академія наук України

Орден "Золота зірка Вернадського". Міжнародний міжакадемічний союз при ООН. – М., 1998.

"Зірка Вернадського" є вищою нагородою Міжнародного міжакадемічного союзу (ММС) при ООН - громадської організації з підтримки науки та молодих вчених, сприяння підготовці наукових кадрів.

"Зіркою Вернадського" нагороджуються члени російських та міжнародних академій і організацій, що входять в ММС при ООН - громадських організацій з підтримки науки та молодих вчених, сприяння підготовці наукових кадрів, за відкриття, видатні досягнення в різних галузях науки, техніки, виробництва, економіки, освіти, створенні наукових шкіл і підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації, а також за успіхи в науково-організаційної та педагогічної діяльності. За особливі заслуги допускається нагородження "Зіркою Вернадського" осіб, які не є членами ММС при ООН.

Установи:

Міжнародний міжакадемічний союз при ООН

Почесна медаль імені В. І. Вернадського. Російська академія природничих наук. – М., 1990.

Срібною медаллю нагороджуються члени-кореспонденти, професори і радники Російської академії природничих наук за видатні успіхи членів Академії у розвитку Вітчизняної науки.

Установи:

Російська академія природничих наук

Пам'ятна медаль імені В. І. Вернадського "За внесок у стійкий розвиток". Неурядовий екологічний фонд імені В. І. Вернадського. Російська Федерація. – М., 1997.

Медаль імені В. І. Вернадського "За внесок у стійкий розвиток", яка вручається за видатні заслуги в галузі сталого економічного, соціального та екологічного розвитку.

Установи:

Неурядовий екологічний фонд імені В. І. Вернадського

Медаль В. І. Вернадський. Європейський союз наук про Землю (European Geosciences Union). – Мюнхен, 2003.

Медаль була заснована біогеохімічним відділенням Європейського союзу наук про Землю як визнання наукових досягнень Володимира Івановича Вернадського. Вона призначена для вчених, що внесли видатний вклад у біогеохімічні науки в цілому.

Установи:

Європейський союз наук про Землю (European Geosciences Union)

Бюст академіка В. І. Вернадського. Музей Землезнавства Московського державного університету. – Москва, 1950.

Установи:

Московський державний університет (Москва)

Музей Землезнавства Московського державного університету (Москва)

В. І. Вернадський зі своїми учнями, співробітниками кафедри мінералогії Московського університету. – Москва, 1911.

В. В. Карандєєв, П. К. Алексат (сидять), Г. І. Касперовіч і О. Є. Ферсман (стоять)

Фотоархів Мінералогічного музею ім. О. Є. Ферсмана РАН. Москва

Установи:

Московський державний університет

Портрет Володимира Івановича Вернадського : полотно, олія / І. Грабарь. – Москва, 1935.

Із фондів АРАН. Москва

В. І. Вернадський з родиною у Полтаві.

1908 р.

АРАН, ф. 518, оп. 2, спр. 119, арк. 10

Зліва направо: Георгій Володимирович Вернадський, Павло Єгорович Старицький, Наталія Єгорівна Вернадська, Ніна Володимирівна Вернадська, Володимир Іванович Вернадський.

Із фондів АРАН. Москва